Багато людей почуваються молодшими або старшими за вік, вказаний в їхньому паспорті. Втім, на думку вчених, саме цей "суб'єктивний вік" найбільше впливає на наше фізичне та психічне самопочуття.
Уявіть собі на мить, що ви не маєте свідоцтва про народження, а ваш вік визначається лише тим, як ви почуваєтеся. Скільки б років ви дали собі?
Кількість прожитих нами років є таким самим незаперечним фактом, як наш зріст або розмір взуття. Однак щоденний досвід свідчить, що наше відчуття дорослішання часто не збігається із хронологічним віком - багато людей відчувають себе старшими або, навпаки, молодшими за вік, указаний в їхньому паспорті.
Вчених цей феномен цікавить дедалі більше. Виявляється, що наш "ментальний вік" може пояснити, чому одні люди старіють швидше за інших.
"Коли доросла людина відчуває себе набагато молодшою за свій справжній вік, це впливає на її ключові щоденні рішення, які визначають подальше життя", - пояснює Брайан Носек з Університету Вірджинії.
Але справа не тільки в цьому. Дослідження показують, що відчуття власного віку може впливати на стан здоров'я і навіть визначати ризик передчасної смерті. Виходить, нам дійсно "саме стільки років, на скільки ми почуваємося".
З огляду на цей приємний висновок, дослідники почали активно вивчати, як біологічні, психологічні та соціальні чинники формують наше відчуття старіння. Розуміння цього процесу, безперечно, допоможе нам бути здоровішими та жити довше.
Перші дослідження, присвячені різниці у внутрішньому та паспортному віці, з'явилися ще в 1970-80-их роках. Але це - просто крихти в порівнянні з інтересом вчених до цієї теми в останні роки.
Один з найцікавіших напрямків цих досліджень вивчає, як суб'єктивний вік взаємодіє з нашою особистістю. Адже добре відомо, що люди з віком стають більш розсудливими та урівноваженими, а жага до нових вражень та пригод помітно знижується.
Ці зміни характеру, однак, набагато менш помітні у людей, хто в душі залишається юним.
Цікаво й те, що люди, чий суб'єктивний вік менший за хронологічний, з роками стають більш сумлінними і менш невротичними - це позитивні зміни нормального старіння. Отже, вони набувають мудрості, що приходить із життєвим досвідом, але не втрачають енергійності та щирості юності.
Таким чином, якщо людина в серці відчуває себе молодою, це зовсім не означає, що вона відмовилася дорослішати.
Внутрішнє відчуття, що вам менше років, ніж насправді, також захищає від депресії та гарантує краще психічне самопочуття. Ба більше, воно гарно впливає й на фізичне здоров'я, знижуючи ризик розвитку старечого слабоумства та шанси потрапити до лікарні з важкою хворобою.
Вчений Янник Стефан з Університету Монпельє вивчив дані трьох багаторічних досліджень, в яких загалом взяли участь понад 17 тисяч людей середнього та старшого віку.
Більшість людей відчували себе приблизно на вісім років молодше свого фактичного віку. Але були і такі, хто вважав себе старішими за паспортний вік. Наслідки цього виявилися дуже серйозними.
Коли суб'єктивне відчуття перевищувало справжній вік на 8-13 років, ризик передчасної смерті та захворювань підвищувався на 18-25% протягом дослідження. На цей результат не впливали інші демографічні чинники, як-от освіта, раса чи сімейний стан.
Цьому є чимало об'єктивних пояснень. По-перше, коли людина відчуває себе молодою, вона обирає відповідні заняття, приміром, багато подорожує або не боїться взятися за нову справу чи хобі.
Але зв'язок між суб'єктивним віком і фізичним та психічним добробутом діє в обох напрямках. Якщо людина пригнічена, забудькувата та фізично вразлива, вона, вочевидь,
В результаті утворюється замкнене коло - поганий фізичний та психічний стан змушує людину відчувати себе старою, а такі думки, у свою чергу, роблять її більш вразливою до хвороб.
Аналіз, проведений Янником Стефаном і оприлюднений в журналі Психосоматичної медицини, на даний момент є найбільшим дослідженням впливу суб'єктивного віку на смертність.
Внутрішній вік набагато краще передбачає стан вашого здоров'я, ніж дата в свідоцтві про народження, дійшов висновку вчений.
Втім, цікаво, коли саме наш ментальний і фізичний вік починають розходитися? І чому це відбувається?
Як не складно припустити, більшість дітей та підлітків відчувають себе старшими, ніж вони є насправді. Але приблизно в 25 років ментальний вік починає відставати від хронологічного.
До 30 років близько 70% людей почуваються молодшими, ніж вони насправді. І ця розбіжність з часом зростає. Як зазначають Носек та його колега Ніколь Лінднер, "суб'єктивне старіння відбувається за марсіанським часом - там одному десятиліттю на Землі дорівнюють лише 5,3 марсіанських роки".
Лінднер та Носек також вимірювали "бажаний вік" учасників дослідження, який так само відповідав марсіанському часу.
Він зростає разом з нами, але трохи повільніше", - каже дослідник. До 25 років 60% молодих людей хотіли би бути старше, але в 26 - 70% вже надають перевагу молодшому віку. Згодом більшість людей починає бачити нещодавнє минуле у рожевих тонах.
Деякі психологи вважають, що молодший ментальний вік є формою самозахисту від негативних упереджень, пов'язаних зі старінням.
Дослідниця Анна Корнадт із Білефельдського університету в Німеччині дійшла висновку, що ментальний вік може відрізнятися й в однієї людини - в різних галузях її життя. На роботі ви можете сприймати свій вік інакше, ніж у компанії друзів.
Не дивно, що це відчуття залежить в першу чергу від негативних вікових стереотипів. У тих сферах, де вони відчуваються гостріше, - робота, здоров'я та фінанси - люди схильні подумки зменшувати свій вік.
Отже, якщо мені 65, але я відчуваю себе на 50, напевно, я менше турбуватимусь про свою професійну придатність. Корнадт також з'ясувала, що люди, які відчувають себе молодшими, уявляють своє майбутнє більш позитивно.
Напевно, вже незабаром учені навчать людей свідомо знижувати свій ментальний вік. Так, в одному нещодавньому експерименті учасники похилого віку показували вищі спортивні результати, після того як інструктори казали їм, що вони в кращій фізичній формі, ніж люди їхнього віку.
На думку Янника Стефана, лікарі повинні запитувати своїх пацієнтів про їхній суб'єктивний вік, щоби виявляти тих, хто в майбутньому може потрапити в групу ризику.
А поки що ці висновки дають нам більш точне уявлення про те, як наш мозок і тіло відчувають хід часу.
Скільки б вам не було зараз років, спитайте себе, можливо, психологічні та фізіологічні обмеження вашого організму існують лише у вашій уяві.
Девід Робсон
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
