Що спільного у людей, які живуть до 100 років?

Люди в усьому світі живуть довше, і очікувана тривалість життя при народженні неухильно зростає. За деякими оцінками, середня очікувана тривалість життя збільшується на чверть року кожен наступний рік. Тепер, коли є більше людей, які живуть до 100, 110 або навіть більше, справедливо запитати: які риси пов’язують їх?

Перший хто дожив до 110 років, помер в 1899 році у віці 110 років і чотирьох місяців. З тих пір тривалість життя тільки збільшується. Нинішній рекордсмен – француженка Жанна Калмент, народилася 21 лютого 1875 року і померла 4 серпня 1997 року у віці 122 років і 164 днів. Очікується, що хтось скоро поб’є її рекорд. Згідно з опублікованим дослідженням, проведеним вченими з Університету Південної Данії (SDU), ймовірність того, що хтось поб’є рекорд Жанни Калмент до 2050 року, становить 25%.

Не всі живуть однаково довго

Аналогічне дослідження, проведене дослідниками SDU для майже 17 000 датських і шведських довгожителів, показало, що тенденція до зростання не спостерігалася у шведських довгожителів. Основні автори дослідження, Ентоні Медфорд і Кааре Крістенсен, які опублікували свої висновки в журналі «Демографія», розповіли, що дві країни по-різному ставляться до підтримки літніх людей.

Порівнюючи Швецію і Данію

По-перше, Медфорд і Крістенсен виявили різкі відмінності в стані здоров’я найстаріших людей в Швеції і Данії. Дослідження показало, що поліпшення здоров’я довгожителів можна виміряти з допомогою так званої діяльності в повсякденному житті (ADL). Ці дії включають в себе основні завдання, необхідні для самостійного життя, наприклад, можливість купатися і одягатися без сторонньої допомоги.

У довгожителів жіночої статі, що народилися в більш пізні роки в Данії, був покращений ADL. І навпаки, це поліпшення в ADL не було помічено у найстаріших людей зі Швеції. Дослідження навіть виявило погіршення тестів на мобільність, когнітивні здібності і працездатність.

Цей висновок важливий з точки зору суспільної охорони здоров’я, так як передбачає, що довгожителі потребують самостійності в своїй повсякденній діяльності.

Крім того, Медфорд і Крістенсен виявили, що існують величезні відмінності між системами охорони здоров’я Швеції з недостатнім фінансуванням та Данією з адекватним фінансуванням. Літнім людям Швеції не надавали такої великої підтримки в плані медичного обслуговування. Зокрема, скорочення витрат на охорону здоров’я в Швеції непропорційно позначилося на тих, хто знаходиться на самому низу соціально-економічних сходів, включаючи літніх людей з цієї групи.