Йдеться про раптове підвищення показників артеріального тиску. Розвивається такий стан на фоні артеріальної гіпертензії.
— Спусковим механізмом гіпертонічного кризу часто виступає, крім нервування, стресу, емоційного перевантаження, зміна сезонів чи раптова зміна погоди, — пояснює лікар-кардіолог та сімейний лікар Тарас Чабан.
— Які прояви гіпертонічного кризу?
— Розвивається сильний біль голови, часто розпираючий, який локалізується здебільшого в ділянці потилиці. Також такі пацієнти потерпають через запаморочення, біль у ділянці серця, відчуття серцебиття, страх смерті.
Гіпертонічний криз може бути неускладненим, і тоді достатньо звернутись до сімейного лікаря чи кардіолога, аби просто відкоригувати лікування. А ускладнений криз може вразити органи-мішені — серце чи мозок, тоді йдеться про ризик розвитку інфаркту чи інсульту.
Найбільшу небезпеку становлять показники тиску, коли верхня межа сягає 180 — 200 і більше, а нижня перевищує 110 — 115 мм ртутного стовпчика. Тоді гіпертонічний криз супроводжується не лише болем голови, але й загруднинним, часто хворі скаржаться на порушення зору. У таких ситуаціях вкрай важливо протягом перших двох годин знизити артеріальний тиск на 25%, аби уникнути небезпечних наслідків. Якщо людина не звертається негайно за допомогою, сподіваючись, що саме минеться, ризикує потрапити до лікарні з інфарктом чи інсультом, особливо за умови наявності задавненої гіпертонії чи атеросклерозу.
— У вашій практиці багато таких звернень?
— Виклики до пацієнтів із гіпертонічними кризами — звична практика для лікарів в Україні. От нещодавно звернулась 53-річна жінка: “Мені раптом стало погано, голова тріщить, серце стукотить”. У неї верхній показник артеріального тиску піднявся до 200. Після надання допомоги я поцікавився, чи приймає вона ліки від гіпертонії. Зізналась, що цього дня не пила. На питання “Чому?” відповіла, мовляв, голова ж не боліла... Добре, що обійшлось без ускладнень.
А от інший пацієнт, який ретельно дотримується лікування й уже забув, що таке підвищений тиск, поскаржився на дружину, мовляв, у неї знову був гіпертонічний криз. Обстеження проходити відмовляється... Це — безвідповідальне ставлення до власного здоров’я, бо такий стан небезпечний для життя.
Нещодавно я спілкувався зі сімейним лікарем із Чехії. Він запевнив, що там узагалі немає звернень із гіпертонічним кризом. Бо пацієнти регулярно проходять обстеження, дотримуються призначеного лікування.
Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.