Науковці виявили, що забування слів можна викликати, надаючи учасникам словникові визначення незвичних англійських слів. Наприклад, таке: "Навігаційний прилад, який використовують для вимірювання кутових відстаней, насамперед висоти Сонця, Місяця та зірок у морі".
Якщо назва цього приладу крутиться на кінчику язиці й у вас, тоді відповідь, яку ви наполегливо шукаєте, - секстант.
Якщо учасники дослідження потрапляли в стан пошуку слова, Браун та Макніл ставили їм додаткові запитання. Науковці виявили, що шукаючи слово, люди здатні пригадати деяку інформацію про нього, хоча саме слово вислизає з пам'яті.
Учасники, приміром, майже завжди точно називали кількість складів у слові або букву, на яку воно починається. Намагаючись вивудити з пам'яті потрібне слово, люди часто пропонували схожі за значенням варіанти.
Так, думаючи про секстант, учасники дослідження могли назвати астролябію або компас. Проте іноді вони згадували слова, схожі за звучанням, як-от "секстет" та "сектант".
Саме такі помилки розповідають про те, як зберігаються слова у нашій пам'яті. Дослідження за участю людей старшого віку показали, однак, що їм складніше пригадати додаткову інформацію, як-от кількість складів або початкову букву слова.
Як і у багатьох питаннях старіння мозку, ми можемо розглядати феномен "на кінчику язика" як склянку, яка є або наполовину порожньою, або наполовину повною.
З одного боку, нездатність одразу пригадати потрібне слово може свідчити про послаблення зв'язку між поняттями та термінами, які їх позначають, у довготривалій пам'яті.
Утім, збільшення таких випадків з віком може вказувати й на дещо зовсім інше.
Психологиня Донна Далгрен з Університету Індіани припускає, що ключовим є не питання віку, а обсяг знань у голові.
Люди старшого віку частіше забувають певні слова, тому що вони зазвичай тримають більше інформації у довгостроковій пам'яті.
Стан "на кінчику язика" може нести й певну користь - адже він сигналізує людині, що це слово вона знає, хоча й не може пригадати зараз, а значить, якщо приділити пошукам трохи більше часу, слово неодмінно з'явиться.
Втім, якщо вас все одно непокоять такі випадки, дослідження показують, що зменшити їх допомагає фізична активність на свіжому повітрі.
Тож, наступного разу, коли ви марно намагатиметесь пригадати якесь слово, вирушайте на його пошуки до найближчого парку.
Роджер Кройц, Ричард Робертс
Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
