Не завжди спілкування людини наодинці з собою є ознакою хвороби.
До людей, які розмовляють з собою, виникає неоднозначне ставлення. Найчастіше у деяких випадках в оточуючих виникає думка про зміни у психіці у таких людей. Однак медики не згодні з такою думкою, і вважають, що така поведінка може бути нормальною, і навіть у деякому сенсі корисною, інформує Ukr.Media.
Ще наприкінці 18-го століття вчені зацікавилися, чому деякі люди самі з собою розмовляють. Подальші дослідження показали, що розмова собою допомагає деяким людям за допомогою мови яскравіше висловити внутрішні позиції, внутрішні почуття, невербальні думки. З цієї причини, маленькі діти, які розмовляють самі з собою, не повинні викликати тривогу у дорослих. Адже таким чином у них відбувається розвиток мовлення, мови. Також під час промовляння певних фраз відбувається збільшення концентрації і продуктивності під час виконання певної роботи.
Якщо розмова не пов'язана з психічними відхиленнями, галюцинаціями, то така поведінка є цілком припустимою і навіть корисною. Наприклад, у дослідженні, проведеному у 2012 році, учасники повинні були знайти якийсь предмет. І та група учасників, яка під час пошуку втраченого предмета промовляла своє завдання, легше впоралася з пошуком. Експериментально доведено, що за допомогою мотиваційної розмови можна значно збільшити результат виконуваної роботи.
Розмова з собою може бути позитивною (такою, що заохочує), негативною (такою, що піддає самокритиці) і нейтральною. У такий спосіб можна врегулювати свої емоції, знизити ступінь занепокоєння, а також наслідки стресу. Але якщо розмова з собою заважає, чинить негативний, гнітючий вплив на психічне здоров'я — слід звернутися до фахівця для визначення способів підвищення самооцінки, а також зробити розмову з собою більш позитивною.
Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
