загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Ліки vs люди: чому в Україні досі немає повноцінного доступу до сучасного лікування

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

І як має проводитись закупівля ліків на державному рівні

Одне євро виділяють на закупівлю інноваційного лікування на одного українця на рік. У сусідніх країнах Східної Європи – близько 140 євро. Це дані дослідження «Витрати на охорону здоров'я і доступ до лікування», яке провели експерти Київської школи економіки та IQVIA за ініціативи Американської торговельної палати в Україні та Асоціації виробників інноваційних ліків.

Що Україна робить не так, і як можна покращити доступ українських пацієнтів до сучасного та інноваційного лікування, розповів Mind керівник консалтингових проєктів Київської школи економіки Андрій Ковальов.

Вперше в Україні провели дослідження, яке показало реальну ситуацію із закупівлею інноваційного лікування і станом системи охорони здоров’я загалом. Результати показали, що українські пацієнти не мають повноцінного доступу до сучасного лікування. Держава забезпечує здебільшого найдешевшими препаратами і часто за завищеними цінами.

Згідно з результатами дослідження, на оригінальні та інноваційні ліки з видатків Державного бюджету на лікарські засоби виділяють лише 17% (згідно з даними за 2019 рік). Це найменший показник у країнах Східної Європи, де такі витрати складають у середньому 60%. При цьому 35% бюджету на закупівлю ліків в Україні витрачають на некатегоризовані ліки (БАДи, вітаміни та препарати без доведеної ефективності). Ще 48% – на генерики (англ. Generic – непатентований лікарський препарат, що є відтворенням оригінального препарату, на який закінчився термін патентного захисту – Вікіпедія).

Вперше всі ці показники порівняли з аналогічними у сусідніх (референтних) країнах – Чехії, Польщі, Словаччині, Латвії та Угорщині. Там доступ до інноваційного лікування кращий, а кошти на закупівлю лікарських засобів розподіляються більш ефективно. Ми хотіли зрозуміти, чому так, і як вони це зробили. Перейняти їхній досвід та створити ряд рекомендацій для відповідальних органів державної влади в Україні. Це у нас і вийшло.

Скільки коштуватиме Україні інноваційне лікування?

Покращити доступ до інноваційного лікування в Україні можна в рамках теперішнього бюджету – таким є важливе повідомлення цього дослідження. Останнє показало механізми, як можна перерозподілити частину фінансових ресурсів, аби забезпечити доступ пацієнтів до сучасного лікування. Органам влади залишається лише проаналізувати рекомендації та запровадити їх.

У дослідженні в цифрах показано, як все може змінитись, і як цього можна досягнути завдяки чотирьом інструментам:

  • політика ціноутворення на генерики - генерики не можуть коштувати дорожче за оригінальний препарат, тож ціна генериків, що виходять на ринок, не може бути вищою за ціну вже існуючих на ринку;
  • оцінка медичних технологій (ОМТ) – визначає, чи дійсно цей препарат безпечний та економічно ефективний, аби закуповувати;
  • договори керованого доступу – в яких передбачені умови постачання оригінального (інноваційного) лікарського засобу: ціна залежить або від об’єму замовлення, або від ефективності ліків;
  • контроль за призначенням – лікарі не зможуть призначати більше препаратів, ніж потрібно, або додаткові препарати, для призначення яких немає достатніх показань.

Використання рекомендованих інструментів допоможе перенаправити близько 40% поточних видатків Державного бюджету на закупівлю інноваційних лікарських засобів.

Цього можна досягти, реалізувавши принаймні два  інструменти – правила ціноутворення на генерики та контроль за призначеннями.

Аби побачити результат та повноцінно запровадити основні інструменти, які ми запропонували у дослідженні, потрібно близько п’яти років. За інтенсивної роботи побачити зміни можна буде вже за три роки. Наприклад, договори керованого доступу планують запровадити вже цьогоріч.

Докорінно змінити стан охорони здоров’я в Україні може медична реформа, яка успішно стартувала, але зараз загальмувала. Важливо, щоб її довели до кінця, адже це забезпечить контроль ефективності та доцільний розподіл грошей.

Про проблеми у сфері закупівель лікарських засобів

В Україні не роблять детального аналізу ефективності витрат. Коли ми, як країна, хочемо витратити умовний мільйон гривень на охорону здоров’я, розробляючи чергову бюджетну програму, ми майже ніколи не робимо детальний, незалежний, об’єктивний аналіз всіх можливих сценаріїв за показником витрати-ефективність, що базується на доказовій медицині. Не даємо собі об’єктивну відповідь, наскільки ця витрата буде ефективною, який матиме результат, і які є альтернативи у світі.

До цього часу така оцінка проводилася лише для включення лікарських засобів у національний перелік, аналіз для всіх медичних закупівель держави впроваджується лише з 2021 року і може зайняти декілька років. Однак досі немає детальної незалежної оцінки витрати-ефективність власне самих бюджетних програм.

МОЗ, як орган, який відповідає за політику у сфері охорони здоров’я, хоче отримувати більший бюджет, аби мати більше можливостей надавати медичну допомогу. Проте Міністерство також має стати аналітиком, який скаже: «Я провів аналіз, мені на це і оце треба більше грошей. Натомість ці ініціативи гарантуватимуть на Х% більше працездатного населення або Y% збережених років життя». Після цього досягнення розрахованих показників буде ретельно відстежуватися.  Інакше гроші будуть виділятись, а ефекту ми не побачимо – якість системи охорони здоров’я залишатиметься на тому ж рівні.

В Україні зосереджені на закупівлі більш дешевих лікарських засобів, але врешті вони виходять дорожчими для країни. Недосконала система охорони здоров’я, зокрема і через відсутність ефективних та сучасних ліків, впливає на рівень інвалідизації та смертності населення, зменшується чисельність економічно активного населення та платників податків, а це має прямий вплив на економіку країни.

Тут навіть не йдеться про корупцію, хоча це теж велика проблема, з якою Україна бореться тривалий час – сама система планування, розподілу та аналізу використання бюджетних коштів не є ефективною.

В Україні також немає системи контролю за ефективністю лікування й тим, як воно відбувається. У нас досі не побудовано системи зв’язку фінансування лікарні з кількістю та якістю наданих послуг, у лікарів немає мотивації покращувати лікувальну статистику (верифіковану незалежною третьою стороною між лікарем та пацієнтом) своєї лікарні. Без такої системи неможливо зрозуміти успішність тієї чи іншої медичної послуги та заохочувати лікарів до її покращення. Цю проблему має виправити медична реформа, зокрема принцип «гроші ходять за пацієнтом».

Як і навіщо аналізувати закупівлі

Тож аналіз ефективності закупівель та надання медичних послуг загалом має проводитись у два етапи:

  1. перед тим, як витратити гроші,
  2. після того, коли вже щось полікували і час відслідковувати результати.

В Україні є експерти, хороші медичні і наукові школи та навіть своя фармацевтична індустрія. Суть проблеми у тому, що люди, які в 90-х роках стали політиками незалежної України, не були готові до постійної роботи над аналізом витрати-ефективність (cost-benefit) не ставили собі за ціль підвищити цей показник. Вони продовжили жити за правилами, коли не існувало мотивації підвищувати ефективність витрат кожної бюджетної копійки та не було необхідного тиску громадянського суспільства.

Ми довго вчилися керувати, приймати рішення та оцінювати їхню ефективність. Ми формували власний прошарок менеджерів, зокрема і в медицині, які зараз переймають успішні практики сусідніх країн. Тому цей процес якісних змін затягнувся на кілька десятиліть.

Нове покоління лише починає входити у політику. Воно працює над якісними змінами за новими правилами. Серед політиків попередньої генерації, безумовно, також є достойні люди, однак нове покоління політиків має перевагу, адже формувалося у більш відкритому та громадсько активному суспільстві, переймаючи кращі міжнародні практики врядування. Тож з часом позитивні зміни точно будуть, звісно, якщо для цього щось робити.

Дослідження проводилось з метою побачити, як у референтних країнах забезпечували доступ пацієнтів до інноваційного та сучасного лікування. Для порівняння були обрані п'ять країн – Чехія, Угорщина, Польща, Латвія та Словаччина. Ці держави мають найбільш схожу з Україною систему охорони здоров'я, але відсоток доступності сучасного лікування там вищий, а показники якості системи охорони здоров’я – кращі. Були проведені інтерв’ю із людьми, які брали участь у розробці рішень саме щодо доступності інноваційного лікування та виділення коштів на ці препарати. Також були проаналізовані відповідні нормативні акти кожної з референтних країн, зокрема документи, які визначають правила ціноутворення на генерики або договори керованого доступу.

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими

 

Джерело:
До списку новин