Чому препарати від болю в суглобах можуть більше нашкодити, ніж допомогти

На екрані телевізора – немолода, але життєрадісна і рухлива жінка. У неї ще вчора (та навіть не вчора, а, мабуть, годину тому) боліли суглоби, а сьогодні вона жваво працює на дачі (бігає на стадіоні, прибирає в квартирі – варіантів може бути чимало). Усе просто – вона ковтнула чудодійну пігулку "від болю в суглобах". Як називається пігулка? "Зачекайте! – зупинить лікар-травматолог. – Вам та пігулка не потрібна! Чому, запитаєте? У вас же теж болять суглоби! А тому, що реклама не знає, які саме ліки вам потрібні. Зате це може знати лікар".

Вадим Луцишин, ортопед-травматолог обласної лікарні імені Пирогова, доктор медичних наук, розповідає читачам Depo.Вінниця про ліки "від болю в суглобах", про те, як шкідливо призначати собі лікування, якщо ви не лікар, і про методи, які використовують для лікування суглобів у Вінниці.

"Не призначайте лікування самі собі! – безапеляційно розпочав розмову Вадим Луцишин. – Ви не лікар, ви не знаєте, які саме препарати вам необхідні і в якій кількості. І взагалі, вам може бути потрібна операція, а ліки вам не допоможуть".

Але ми ж говоримо про ліки від болю в суглобах!

– Біль на певний час вони, можливо, і знімуть. Але хвороба або наслідки травми нікуди не подінуться. Доки людина ковтає пігулки, які трохи знімають біль, втрачається дорогоцінний час. Адже, як правило, такі ліки хворі вживають місяцями, доки не зрозуміють: шось не те, ліки, мабуть, перестали діяти... А "щось не те" було з самого початку. Я не можу описати всі випадки – їх багато, але найпоширеніша картина така: у людини з віком або через травму почало розвиватися захворювання кульшового суглоба; ходити цій людині стає дедалі важче, і вона купує ліки "від болю в суглобах", ковтає їх кілька місяців, а потім таки приходить до лікаря, бо ліки "не діють". Добре, якщо втрата часу не була катастрофічною. Тоді таким хворим після детального обстеження я часто пропоную артроскопічну операцію (про неї розкажу окремо), яка відносно недорога і досить швидко повертає пацієнта "в стрій".

Але є люди, які навіть чути про операцію не хочуть. Бояться або кажуть, що дорого.

– Згоден, операція в уяві багатьох людей – це "і страшно, і дорого". Я розумію, що кільканадцять тисяч гривень не кожен готовий заплатити одразу, але коли обговорюється питання ціни, ніхто не згадує про те, що на ліки "від болю в суглобах" за останній рік витрачено набагато більше, ніж потрібно на артроскопічну операцію! І насправді в такому разі люди часто ще не уявляють, шо таке "дорого". От ендопротезування, тобто заміна безнадійно хворого суглоба на штучний, — ото таки дорого. І що молодший пацієнт, то дорожчий ендопротез, бо він має служити довше, ніж той, що призначений для літньої людини. Але якщо вчасно не зробити артроскопічну операцію, то через п'ять, десять, п'ятнадцять років (у кого як) вихід залишиться тільки один – заміна суглоба, дорога і дуже травматична операція. Ну, є ще один вихід – інвалідний візок або пекельний біль при кожному кроці і, як наслідок, майже повна нерухомість. Але думаю, що такий варіант не хочеться "приміряти на себе" нікому. 

Розкажіть детальніше про артроскопічну операцію.

– Ця операція дозволяє зупинити захворювання суглобів на ранніх стадіях, ліквідувати наслідки деяких травм (наприклад, розрив суглобної губи або меніска). Операція робиться без розтину – замість нього кілька проколів, через які вводиться спеціальна мініатюрна апаратура. Для пацієнта ця операція проста, адже після неї майже немає болю. Щоправда, після такої операції на кульшовому суглобі кілька тижнів не можна ходити. Зате нічого не болить, і незабаром людина повертається до повноцінного життя. З колінним суглобом простіше – там не потрібна така тривала відмова від ходіння, часто вже наступного дня пацієнт без милиць може пройти невеличку відстань, але, звісно, не варто одразу вирушати в кількакілометрову пішу подорож.

Артроскопічні операції складні для лікаря, високотехнологічні і вимагають спеціальної підготовки. Я тривалий час навчався, перш ніж приступив до самостійного виконання таких операцій, стажувався за кордоном. Артроскопію застосовують на Вінниччині з 2001 року. Спочатку такі операції робили тільки на колінному суглобі. З 2006 року в нашому відділенні почали виконувати артроскопію плечового суглоба, а в 2008 році зробили перші артроскопічні операції кульшового суглоба. Взагалі у світовій практиці артроскопія кульшового суглоба почала застосовуватися тільки з 90-х років минулого століття, а на колінних суглобах такі операції робили ще в 40-х роках. Тобто коли ми починали робити перші операції на колінних суглобах, то вони вже не були новинкою у світі, а коли дійшли до кульшового суглоба, то це був ще відносно молодий метод лікування саме цієї ділянки. Словом, у цьому випадку ми набагато швидшими темпами почали "наздоганяти прогрес". Технічно операція на кульшовому суглобі найскладніша, тому що це званий глибокий суглоб, навколо нього багато м’яких тканин, до нього важче дістатися. Тому деякі інструменти для операції на кульшовому суглобі відрізняються від тих, що використовуються для оперування на колінах.

Утім, є одне "але". Ця операція ефективна тільки на більш-менш ранніх стадіях. Тобто треба вчасно потрапити на консультацію до лікаря і не ковтати бездумно пігулки "від болю в суглобах".

Але ж є інші методи – нехірургічні?

– Є, але який з них підійде пацієнтові, може визначити тільки лікар. Скажімо, у травматологічному відділенні Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова впроваджено нову безопераційну методику лікування остеоартрозу колінного суглоба. Вінницькі лікарі одними з перших в Україні запровадили внутрішньосуглобову ін'єкцію збагаченої тромбоцитами плазми в комбінації з виділеною з жирової тканини фракцією. стовбурові клітини беруться з жирової тканини передньої черевної стінки або внутрішньої поверхні стегна конкретного пацієнта. Завдяки подвійному центрифугуванню з жирововї тканини виділяють стовбурові клітини і  водяться в порожнину суглоба пацієнта. Максимальний ефект після ін'єкції настає приблизно через 2-4 місяці.

Але немає сенсу докладно описувати всі методи лікування – пацієнт не повинен розбиратися в їх тонкощах без допомоги лікаря.

Тоді повернімося до ліків.  Виходить, що звичайні аптечні препарати від болю в суглобах не можна використовувати взагалі?

– Ні, це хибна думка. Ліки (в ін’єкціях чи в пігулках) ми теж призначаємо. Але біль у суглобах буває різним, як, наприклад, головний біль чи кашель (симптоми схожі, а причини різні). Лікар обов’язково призначає обстеження, навіть якщо йому все здається очевидним. Щонайменше – рентгенографію. З'явилися й інші методи досліджень. В окремих випадках справді можна обійтися тільки ліками, особливо – на початкових етапах деяких захворювань. Іноді ми вводимо ліки просто в суглоб. А найчастіше призначаємо ліки після оперативного втручання. Коли, грубо кажучи, підремонтували суглоб, доводимо справу до потрібного результату з допомогою препаратів. Препарати ці повинен призначати тільки "вузький" фахівець, ортопед-травматолог. Розумію, що в селах і в багатьох райцентрах немає такого фахівця, і сімейному лікарю не завжди вдається переконати пацієнта їхати на прийом до травматолога. Це все зрозуміло, але не виправдовує призначення ліків навмання. Тим більше, що чимало препаратів не можна вживати при деяких захворюваннях, наприклад, при цукровому діабеті. Тоді ми підбираємо інші – не менш ефективні, але безпечні для конкретного пацієнта.

Є препарати, які знеболюють, але при цьому руйнують хрящ, тобто хворий не просто втрачає дорогоцінний час, а й завдає собі додаткової шкоди.

Хто ваші пацієнти?

– Це люди різного віку. Молодші – переважно люди, які отримали травми, зокрема спортивні, старші – ті, що мають захворювання суглобів, причому чимало захворювань – це теж наслідки травм, іноді – застарілих. Вікові зміни в суглобах є в багатьох пацієнтів, яким я призначаю артроскопічну операцію. За статистикою, у 40-49 років 52% людей мають вікові захворювання суглобів, у 50-59 років – 77%, у 60-69 років – 83%, у 70-79 – 90%. А ті, кому за 89 років, майже всі мають такі проблеми.

Додаткові фактори ризику – надлишкова вага тіла, "сидяча" робота, перевантаження суглобів, травми, "неграмотні" заняття спортом, вроджені захворювання кіток і суглобів, гормональні зміни (у жінок). Даються взнаки наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

Словом, причин багато, від усіх не можна врятуватися однією універсальною пігулкою. Тому не випробовуйте на собі препарати, які "сусідка порадила". Йдіть до фахівця. 

На знімках – моменти автроскопічної операції на колінному суглобі. Цю операцію з транслялцією для учасників семінару провів Вадим Луцишин разом з португальським колегою Педро Беджа да Коста.  

Фото: Сергій Бахмутов