загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Новий відлік: як згода рідних на трупне донорство дарує українцям життя

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Ще 3 роки тому про трансплантацію органів в Україні майже не говорили.

Найактивніші громадяни, які не хотіли миритися зі своєю долею, збирали кошти і їхали на пересадки за кордон, а в мережі процвітали фейки і міфи про трансплантацію.

За цей час тему вивели у публічний простір, з’явилися пацієнтські організації, які популяризують донорство, а згодом і політична воля керівництва держави до запуску повноцінної трансплантації в Україні.

У 2019 році був ухвалений новий закон про трансплантацію. А в 2020 році міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що за три роки Україна отримає повну трансплантаційну незалежність, мовляв наші пацієнти більше не скитатимуться світами в пошуках органів.

Минулого року МОЗ запустив пілотний проєкт з трансплантації органів. Всього у проекті перебуває 34 заклади охорони здоров’я, серед яких Клінічна лікарня швидкої допомоги міста Львова.

За 2020 рік лише у місті Лева було пересаджено 6 сердець, 2 печінок, 23 нирок, підшлункову залозу.

11-12 березня у Львові відбулася зустріч пацієнтів, що отримали донорські органи.

До Львова вони приїхали зі своїми близькими та взяли учать у фотосесії з годинником.

Як розповів Сергій Козачок з Костянтинівки, який отримав донорське серце, "лікарі подарували нам новий годинник, який почав відлік ще під час операції". Дату своєї трансплантації кожен з них святкує як другий день народження.

Трупна трансплантація: трагедія для одних – врятоване життя для інших

В ніч на 21 листопада 2020 року,в першу річницю свого весілля, у Львові помер 28-річний чоловік. Його дружина, що перебувала на 5 місяці вагітності, дала згоду на трупне донорство.

Цього дня серце отримав Сергій Козачок.

"Про свій діагноз я знаю з 3 років,– розповідає чоловік.

Захворів на грип, який дав ускладнення на серце. Все дитинство і юність я відмовлявся від операції, адже статистика виживаності після таких операцій в Донецьку була дуже погана.

У 27 років я переніс черговий грип і запалення легень. Зробили флюорографію, з якої було видно, що серце збільшене в кілька разів".

"Якщо найближчим часом ніхто не зробить операцію, то жити тобі лишилося максимум 2 місяці", – сказав кардіолог.

Пацієнти, які отримали донорські органи, під час екскурсії Львовом

Разом з дружиною Валерією Сергій вирушив до столиці. Кардіохірург, директор Інституту серця Борис Тодуров, оглянувши Сергія, сказав, що терміново потрібна трансплантація.

"Тоді це звучало як вирок, – пригадує пацієнт.

Вартість операції вимірювалася тисячами доларів. Ми, звичайна сім’я, я, дружина і двоє дітей, не могли собі цього дозволити.

Я поцікавився, чи є хоч якийсь інший вихід і лікар без жодних гарантій запропонував операцію Бенталла (заміняють аортальний клапан і висхідну аорту, – ред.)".

Після цього Козачок ще 7 років був під наглядом лікарів з Інституту серця, там же став на лист очікування. Щороку їздив на обстеження і дуже нервував, бо боявся невтішних новин.

В останні роки самопочуття різко погіршилося. "В мене була сильна задишка, набрякали руки і ноги, я щоб пройти 10 метрів міг зупинятися двічі-тричі.

Наприклад, за той період, що ми пройшли екскурсією, я напевно вже б разів 30 десь присів відпочити (з журналістами пацієнти, які отримали нові органи, спілкувалися під час екскурсії Львовом, – ред.).

Я підозрював, що наступна поїздка до Києва може виявитися останньою. Коли приїхав минулого року в столицю, мій стан був критичний, одразу відправили на крапельниці", – розповів Сергій.

Коли лежав у лікарні йому повідомили, що є підходящий донор у Львові. Чоловік погодився.

Вони живуть під наглядом лікарів, але отримали другий шанс

Після реабілітації в Інституті серця повернувся в Костянтинівку. Через 2-3 дні почав кашляти. Дружина запропонувала здати аналіз – підтвердився коронавірус.

В стаціонарі місць не було. В місцевій лікарні відрізали: "Ми не знаємо, що з вами робити. Хай вам у Києві призначають лікування".

Сергій домовився з медсестрою, яка приходила додому і ставила крапельниці за призначенням зі столиці більше місяця. Чоловік одужав і приїхав на зустріч у Львові.

Дружина Валерія знайшла родичів донора, який подарував Сергію серце. Вона хоче підтримувати з ними зв’язок.

"Мама подарувала життя одразу шістьом"

Наталія Миколишин, що пішла з життя 27 грудня 2020 року, посмертно врятувала чотирьох людей, серед яких Віталій Бабак.

Рік тому йому стало погано, з’явилися задишка і кашель. Симптоми подружжя списувало на застуду, якийсь час лікувалися від бронхіту.

Врешті звернулися до кардіолога і отримали діагноз міокардит. Протягом року Віталій лікувався медикаментозно, а потім лікарі повідомили, що йому необхідна операція.

Віталію Бабаку пересадили серце

Подружжя стало у лист очікування при Інституті серця в Києві, а 26 грудня ввечері їм зателефонували і повідомили, що є підходящий орган у Львові.

"Вже о 6 ранку наступного дня ми були у Львові, – розповідає дружина Віталія Бабака Жанна.

Держава оплатила все: і операцію у Львові, і реабілітацію в Інституті серця в Києві протягом 3 тижнів.

Імуносупресію в нашому місті видають безкоштовно. Та чоловік вживає щодня до 15 найменувань препаратів, більшість з яких нам доводиться купувати за власний кошт.

Спеціалістів, які вели б мого чоловіка в Одесі немає. Після операції раз на місяць ми приїздимо до Києва на обстеження. Щодо будь-яких симптомів ми телефонуємо нашому кардіологу в столицю і консультуємося з ним".

Любомир дав дозвіл на донорство органів своєї померлої мами:
"Це той дар, яким потрібно ділитися"

На зустріч пацієнтів у Львові завітав син Наталії Миколишин Любомир, який навчається у духовній семінарії УГКЦ, і дав дозвіл на донорство.

Він обійняв пацієнтів, які отримали мамині органи, і сказав: "Коли я ухвалював рішення, то не сумнівався, але водночас відучував сильний біль, та коли я зустрів пацієнтів, що вижили, я остаточно переконався, що вчинив правильно.

Я закликаю рідних пацієнтів чинити так само, адже сьогодні ми віддаємо органи, а завтра вони можуть знадобитися нам. Це той дар, яким потрібно ділитися.

Тепер я переконаний, що мама не лише народила двох дітей, вона подарувала життя одразу шістьом". 

Шість годин на доїхати

Органною пересадкою займаються 34 центри із 38, що приймають участь в українському пілотному проекті з трансплантації.

Пацієнта закріплюють за одним із центрів, де він зобов’язаний: з’являтися щотри місяці, щоб здавати кров, та приїхати протягом 6 годин на операцію, якщо з’явиться потрібний орган.

Костянтин Бучок з Києва вже вдруге пережив трансплантацію нирки.

Про хворобу довідався ще в 2005 році, а в 2012 вперше потребував пересадки. Тоді вони з дружиною ухвалили рішення робити операцію в Пакистані. Трансплантація коштувала $40 тис. Нирка прослужила 8 років, а в 2020 році відмовила.

Про можливість трансплантації у Львові дізналася дружина Ірина. Вона слідкує за пацієнтськими спільнотами, зокрема iDonor, в соціальних мережах.

"Ми стали на лист очікування в Києві, Львові та Ковелі з листопада. Вже 20 листопада ввечері нам подзвонили і сказали готуватися, адже є орган, який зараз перевіряють на сумісність.

За 2 години повідомили, що з 14 кандидатів я ідеально підійшов. Зібралися, виїхали машиною о 19:00 з Києва, а вже о 00:30 були у Львові", – говорить подружжя.

Костянтин Бучок з Києва вже вдруге пережив трансплантацію нирки

Єдина державна інформаційна система трансплантації органів та тканин (ЄДІСТ), яка запрацювала цього року, дозволяє кожному центру переносити дані зі свого листа очікування про реципієнтів у загальну базу по всій Україні. Таким чином, якщо реципієнт не знайдеться в одному місті, то його можуть підібрати в іншому.

"Тим не менш ми розуміємо, що за 6 годин людина, приміром, з Запоріжжя до Львова не дістанеться, – пояснює в. о. голови Українського центру трансплант-координації Дмитро Коваль.

Тому ми пішли шляхом децентралізації і створення центрів на місцях, щоб люди встигали доїхати".

Питання логістики зараз відпрацьовується. Так МОЗ спільно з МВС визначені пілотні регіони – Київ і Львів, які будуть обслуговуватися гелікоптерами, що дислокуються в ДСНС. Коли механізм буде відпрацьований, засобами санавіації будуть доставлятися як донорські органи, так і бригади трансплантологів для їх вилучення.

"Трансплантація для кожної лікарні є вигідною"

У листі очікування Клінічної лікарні швидкої допомоги міста Львова наразі вже близько 300 пацієнтів, що чекають нирку, до 100 – печінку і почався запис на трансплантацію легень.

Два відділення – трансплантології, а також кардіохірургії і трансплантації серця перебувають на стадії капітального ремонту, який планується завершити до кінця квітня 2021 року.

У штаті є 3 трансплант-координатори, які проводять розмову з близькими щодо можливої донації органів після смерті близької людини. Відділення забезпечені ШВЛ та системами штучного кровообігу.

"Цього року планується перша трансплантація легень. Це складна операція, можливість якої ускладнюється ще й підбором пари донор-реципієнт, – розповіли у лікарні.

Окрім спільної групи крові і кросмач реакції, якої достатньо для пересадки інших органів, при трансплантації легень, враховується також їхній розмір.

За даними світової практики лише 20% легень, які потенційно могли бути пересаджені, знаходять свого реципієнта.

Окрім цього, набір реципієнтів до листа очікування легенів ведеться дуже повільно. Люди ще не готові зважитися на таку операцію. Втім, ми маємо все необхідне обладнання і людей, щоб стартувати".

Щоб трансплантація запрацювала системно в усіх центрах має бути вирішена низка питань:

❤️  Кадровий голод. В Україні бракує трансплантологів. Через це, приміром, фахівці з Києва їздили в Ковель і Львів, щоб ділитися досвідом.

"Навіть, коли фахівець отримує "корочку", це ще не означає, що завтра він зможе успішно пересаджувати органи, – пояснює Дмитро Коваль.

Такі навчання тривають півроку і головне тут не стільки пришити орган, як забезпечити якісний післяопераційний період, щоб всі органи і системи запустилися і запрацювали коректно. Ці фахівці зараз навчаються.

У Львові дійсно вже готові самостійно пересаджувати серце, завершується підготовка до пересадки печінки і розпочато підготовку до трансплантації легень".

Для навчань фахівців для пересадки легень будуть запрошуватися фахівці з Польщі. Таких трансплантологів на всю країну потрібно не більше десяти.

Орієнтовно 25 фахівців потрібно, щоб забезпечити потребу в 300-350 операцій з пересадки серця.

Найбільше не вистачає трансплантологів-урологів. Потреба в донорських нирках складає 3500 операцій на рік, відтак їх має бути щонайменше двоє в кожному центрі, всього по Україні до 100.

❤️  Бракує донорських органів. Констатація смерті мозку, яка дозволяє вилучати органи, ще не стала рутинною процедурою, лише у листопаді 2020 року МОЗ врегулював цю процедуру своїм наказом, що набрав чинності в січні 2021 року.

Зокрема, дозволяється залучення фахівців до цієї процедури з інших лікарень. Як саме це буде здійснюватися, потрібно прописати в регіональних наказах.

"Практично кожен анестезіолог-реаніматолог володіє необхідними знаннями і навичками, щоб діагностувати смерть мозку, – зазначає в. о. голови Українського центру трансплант-координації.

Від керівників лікарень ми чуємо, що їм не вистачає ресурсів на апарати для діагностики смерті мозку. Приміром, газоаналізатори переважно не працюють, бо їх обслуговування складає орієнтовно 30 тис. грн. на місяць.

Але ментально нам слід діагностику смерті мозку відводити від трансплантації. Це безумовна лікарська процедура, яка має проводитися в будь-якому разі.

Є критерії, коли слід починати процедуру, і якщо діагноз підтверджено, то є два варіанти: 1) відключення від апаратів життєзабезпечення; 2) кондиціювання, якщо людина може розглядатися як донор.

Трансплантація для кожної лікарні є вигідною, адже затверджені тарифи, коли компенсація витрат лікарні на кондиціювання при мультиорганному заборі складає до 300 тис. грн. З цих витрат цілком можливо виділити 30 тис. грн на обслуговування газоаналізатора".

До кінця 2021 року планується впровадити діагностику смерті мозку в рутинну практику відділень інтенсивної терапії. Буде відпрацьовуватися логістика доставки органів і трансплантаційних бригад між центрами у різних областях.

Доки готувався матеріал у Запорізькій обласній клінічній лікарні в ніч з 15 на 16 березня відбувся мультиорганний забір і чергова пересадка серця, печінки і двох нирок посмертно. 

Ілона Мироненко, спеціально для "УП. Життя", спеціально для УП.Життя

Фото kavusta/Depositphotos, автора і надані Клінічною лікарнею швидкої допомоги міста Львова

 

Джерело:
До списку новин