Чому саме лохина і як за нею доглядати
Крім вирощування лохини, родина ще й займається наданням послуг у сфері краси, адже плодоносить ягода довголіття далеко не цілий рік, а лише два місяці. «У цьому році збираємо перший урожай. Жити ж із чогось потрібно.
Тож зі Світланою відкрили невеликий салон, прямо вдома. Донька в мене професійна перукарка, я ж засвоїла нове ремесло і займаюся манікюром. Завжди мала хист до малювання, тож у мене виходить доволі гарно.
Принаймні, усі клієнтки задоволені. Працюємо самі на себе і вважаємо, що це – найкраще», – наголошує пані Марія. Чому ж вибір жінка зупинила саме на лохині? «Я багато чула про ці ягоди і їхні цілющі властивості. Знаю, що по всій Україні зараз їх вирощують і це дає непогані прибутки. Крім того, у мене цукровий діабет і лохина є просто незамінним цілителем та моїм рятівником.
Вона ще й спалює зайві кілограми, лікує підшлункову, кишківник, покращує кровотворення. Це – такий собі суперфуд, який є натуральним, а не аптечним препаратом проти багатьох захворювань. До війни ми завжди скуповували лохину на зиму, аби їсти її цілий рік. Ягоди заморожували на «чорний день». Про цілющі якості лохини можна говорити дуже довго і багато.
Думаю, кожен знає про ягоди довголіття чимало, адже на Закарпатті з них і варення готують, і джеми, і муси, і лікери, і багато чого. Я також трохи захоплююся кондитерською справою, тож почала випікати фірмове печиво з ягодами. У перспективі, можливо, більш серйозно займуся цим, бо люди охоче купують, а моя перша освіта – у галузі харчових технологій, тож можу реалізувати себе і в цьому», – зізнається Марія Соболєва.
Як же вирощувати лохину, аби вона добре плодоносила? «Дуже важливо для ягід обрати сонячне місце, але воно має бути захищеним від вітру, – стверджує жінка. – Якщо ділянка затінена, або волога, це може спровокувати різні грибкові захворювання для рослин. Виноградівщина – район теплий і тут навіть якось дивно не вирощувати лохину.
Також ми купили спеціальний ґрунт, і висаджували кущики за спеціальною технологією. Часу на те, аби детально вивчати інформацію, не було, тож я дещо підчитала у Інтернеті, дещо мені розповіли уже знавці справи, головне – що все вийшло! На жаль, наша лохина ще дуже молода, тож говорити про якісь рекордні врожаї зарано, та й засаджено в мене не цілу плантацію, а відносно невелику площу. Але в перспективі планую зайнятися цим більш серйозно і для цього вже підшуковую відповідну територію.
Звісно, у ягідництво потрібні вкладення. Ніщо з неба не паде. Рослини необхідно удобрювати, підживлювати, поливати, загалом із ними треба працювати. Але мені це подобається!» Пані Марія вважає вирощування лохини вигідною інвестицією і переконує, що з одного куща можна отримати до тисячі гривень.
«Ягоди дорогі. Кілограм коштує більше 300 гривень, навіть 350. Ціна якщо трохи і впаде, то не надто суттєво. Сезонні вітаміни люди купують попри їхню вартість. На ринок іти мені не потрібно, замовляють прямо з дому. Просто приходять і забирають. Хоч лохина потребує догляду, проте кращої ягоди не знаю. Важливо, аби на рослини не напали шкідники, тому постійно потрібно дивитися, чи її не нищать хрущі, попелиця, гусінь шовкопряда, щитівки. Є й хвороби, від яких кущі потрібно обробляти. Це – червона кільцева й некротична плямистості, сіра гниль, фізалспороз, септоріоз, фомопсис тощо. Поливати достатньо двічі на тиждень, обрізати – раз на рік. Важливо також обрати гарний сорт. До вибору ґрунту потрібно поставитись дуже відповідально, бо від цього залежить врожайність», – ділиться досвідом Марія Соболєва.
Восени жінка планує висадити ще більше кущів. Хоче експериментувати з новим сортом.
«Я хочу спробувати вирощувати різні сорти, аби бачити їхню ефективність. Звісно, для всього потрібен час, бо за рік-два про тонкощі дізнатися складно. Але для набуття досвіду важливо пробувати щось нове. Не завжди експерименти можуть бути вдалими, але вони нам самим дають знання про те, що варто робити, а що – ні», – переконує вона.
Обжившись на Закарпатті, харків’янка вважає, що цей край настільки благодатний, що щось не вирощувати просто грішно.
«Клімат тут прямо унікальний! Природні блага області потрібно використовувати, – стверджує пані Марія. – Якщо мені це вдалося, хоча раніше лопату в руках не тримала, у закарпатців вирощування цінних культур та ягід може вийти у рази краще, адже вони знають свою землю та її особливості!».