Із розбитого градусника випливає рідка ртуть, яка має властивість випаровуватися при кімнатній температурі. А пари ртуті є сильною отрутою. Ртуть з розбитого градусника при ударі розбивається на дрібні краплі і розсіюється по приміщенню. Вона легко проникає в тріщини підлог, в щілини під плінтусами, застряє в ворсі килимів. Поступово випаровуючись, вона отруює повітря в приміщенні. Якщо людина дихає цим повітрям постійно, ртуть накопичується в організмі – в нирках, в печінці, у мозку – і у людини розвивається хронічна ртутна інтоксикація. Вона проявляється дерматитом, стоматитом, слинотечею, металевим присмаком у роті, проносом, головними болями, пригніченим станом, ураженням нирок, тремтінням рук, ніг і всього тіла. Ртуть уражає нервову систему, і її довгий вплив може викликати божевілля.
Тому, якщо у вас вдома розбився градусник, потрібно терміново вжити заходів з видалення ртуті. Насамперед потрібно вивести з кімнати усіх людей, які не будуть брати участь у прибиранні кімнати, і тварин. Особливо важливо вивести маленьких дітей, які моментально зацікавляться красивими сріблястими кульками і можуть їх проковтнути.
Далі найкраще викликати фахівців з МНС (номер телефону – 101).
Цілком реально і власними зусиллями очистити кімнату від ртуті. У цього заходу навіть є спеціальний термін – демеркуріалізація . Походження цього складного терміну просте – в західноєвропейських мовах ртуть називається Merkury на честь давньоримського бога Меркурія.
Насамперед, потрібно почати провітрювання приміщення – відкрити всі вікна. Ретельно провітрювати кімнату треба і в наступні 5-7 днів. А двері, що ведуть в інші кімнати, на час робіт з видалення ртуті треба закрити, щоб пари ртуті не поширилися по квартирі. Але ні в якому разі не допускайте протягу, інакше ртутні кульки розлетяться по всій кімнаті, багато з них розіб’ються в дрібний ртутний пил, що осяде на стінах і меблях.
Потім необхідно зібрати кульки ртуті. Перед цим на руки потрібно надіти гумові рукавички, на ноги – бахіли або звичайні поліетиленові пакети. Ніс і рот закрити вологою марлевою пов’язкою.
Важливо! Ні в якому разі не можна використовувати для збирання ртуті пилосос! Хоча деякі стверджують, що пилосос використовувати можна, але потім його доведеться викинути. Цей варіант теж неприйнятний, і тому є три причини.
По-перше, під час роботи пилосос нагрівається, і тим самим посилює випаровування ртуті.
По-друге, повітря проходить через двигун пилососа, і на деталях двигуна, зроблених з кольорових металів, утворюється ртутна плівка – амальгама. Такий пилосос сам стає розповсюджувачем парів ртуті, у тому числі і на звалищі.
По-третє, з зворотного виходу пилососа мікрокапелькі ртуті розсіюються з повітрям по всій квартирі.
Не треба катати ртутні кульки по підлозі або збирати їх в одну краплю! Не підмітайте ртуть віником: його прути тільки раздрібнюють отруйні кульки в дрібний ртутний пил.
Ртуть найкраще збирати звичайнісінькою спринцівкою. Можна використовувати паперові серветки, змочені соняшниковою олією, змочені водою газети – крапельки ртуті прилипнуть до них. Ртуть прилипає також до скотчу, лейкопластиру, мідного дроту або ватних кульок, змочених водою. Можна збирати ртутні крапельки на листок паперу м’яким пензликом або іншим листком паперу. Особливу увагу потрібно приділити щілинам і плінтусам.
Якщо ртуть потрапила на килим, перш за все потрібно його згорнути від краю до центру, щоб кульки ртуті не розлетілися по кімнаті. Килим бажано помістити в цілий целофановий пакет або в поліетиленову плівку, теж від периферії до центру. Потім винести його на вулицю. Там його потрібно вивісити, але попередньо підстелити під ним целофанову плівку, щоб ртуть не забруднювала грунт. Далі несильними ударами потрібно вибити килим і дати йому провітритися.
Речі і килими, на які потрапила ртуть, необхідно провітрювати три місяці. Не можна прати одяг та взуття, які контактували з ртуттю, в пральній машині. А найкраще цей одяг викинути.
Зібрану ртуть разом із залишками градусника потрібно покласти в скляну банку з водою і щільно закрити її кришкою. Ртуть не можна викидати в сміттєпровід, в каналізацію або в унітаз, витрушувати з балкона – це забруднює навколишнє середовище! 2 грами ртуті, що містяться в одному градуснику, здатні забруднити 6 000 м 3 повітря! Зібрану ртуть і предмети, за допомогою яких її збирали (спринцовку, ганчірки, пензлики і т. п.), слід здати в рятувальну службу (МНС).
Після того, як ви зібрали всі видимі оком кульки ртуті, в кімнаті все одно можуть залишитися мікрокапелькі отруйного металу. Тому після механічного збору ртуті потрібно провести ще хімічне очищення. Для цього потрібно помити стіни і підлоги розчином будь-якого миючого засобу, що містить хлор – розчином хлораміну, хлорного вапна і т. д. Годиться також розчин марганцівки або мильний розчин.
Зустрічаються порада- обробити розлиту ртуть хлорним залізом, але користуватися ним потрібно дуже обережно, тому що хлорне залізо теж токсичне. Крім того, потрібно бути готовим до того, що в місцях обробки залишаться незмивні плями.
Збір частинок ртуті з розбитого градусника може зайняти кілька годин. В цілях безпеки і виключення отруєння парами ртуті, кожні 10-15 хвилин потрібно робити перерву і виходити на свіже повітря. Після закінчення всіх процедур ліквідатору маленької ртутної аварії для профілактики отруєння потрібно пити більше рідини, так як ртуть виводиться з організму через нирки.
Для повної впевненості в тому, що приміщення очищено, можна запросити фахівців (наприклад, з санепідслужби) для перевірки концентрації парів ртуті в приміщенні.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
