Навчіться робити це, щоб не старішати

Ті, хто радіє кожному дню і оточуючим людям - більш активні в старості, швидше ходять і рідше відчувають труднощі в повсякденній діяльності, ніж їхні однолітки, які не вміють радіти життю, встановили фахівці Університетського коледжу Лондона.

У дослідженні взяли участь 3 199 чоловіків і жінок у віці 60 років і старше, що живуть в Англії. Спостерігаючи за літніми англійцями протягом 8 років, вчені порівнювали їх ставлення до життя і самопочуття.

Учасників розділили на три вікові категорії:

60-69 років,70-79 років,80 і старше.

Для визначення рівня життєлюбства літні люди повинні були оцінити за чотирибальною шкалою твердження:

«Я отримую задоволення від речей, які я роблю»,«Я отримую задоволення в компанії інших людей»,«Озираючись назад, я відчуваю, що в цілому прожив щасливе життя»,«Я відчуваю себе наповненим енергією».

Учасники також відповідали на запитання про свій спосіб життя і повсякденної активності. Спеціальним приладом фіксувалася швидкість їхньої ходьби.

За словами авторів, літні люди, які відчували себе більш щасливими і вміли радіти життю, з віком повільніше старішали, їхні життєві функції повільніше знижувалися, у них з меншою ймовірністю розвивалися порушення повсякденної активності, і швидкість ходьби з роками падала не так швидко, як у тих, хто був схильний до смутку і песимізму.

До речі, зниження швидкості ходьби є ознакою старечої немочі і майбутньої деменції (старечого маразму).

Літні англійці, яких життя не радувало, у 3 рази частіше, ніж оптимісти, з роками починали гірше справлятися з повсякденним життям, самообслуговуванням.

2 і більше видів повсякденної активності за вісім років порушилися:

у 16,8% людей, яких життя не радувала,у 11,7%, яких вона радувала в середній мірі,і лише у 4,4% непереможних життєлюбів.

Слід зазначити, що серед вікової групи 60-69 років великими оптимістами були люди з більш високим соціально-економічним статусом, ті що перебувають у шлюбі, з більш високим рівнем освіти і працевлаштовані.

Раніше вже було встановлено, що люди похилого віку, які більше радіючі життя, довше живуть. Нинішня ж робота показала, що вони ще й повільніше старішають.

Причому, особливої різниці в цьому питанні між чоловіками і жінками не виявлено.

Вчені доводять, що задоволення від життя впливає на фізичний стан і рухливість у похилому віці. Вони підкреслюють, що спроби поліпшити якість життя літніх людей принесуть не меншу користь суспільству, чим їх лікування.

Раніше дослідження фахівців з Університету медичної школи Ексетера також довели, що психологічний настрій вкрай важливий для самопочуття людей похилого віку. У тих, хто любив поскаржитися на хвороби і старість, був відсутній інтерес до життя, і знижувалася фізична активність.