Чому українські медики не вміють лікувати: гірка правда від легендарного Миколи Амосова

Грудень – це місяць, який подарував і забрав у українців найлегендарніше вітчизняне світило медицини Миколу Амосова. Геніальний хірург народився 6 грудня (1913 р), а помер 12-го (2002 р) на 90-му році життя.

Амосов – не просто великий професіонал, який став «батьком» серцевої хірургії в Україні, це люд­­­­ина, яка своїм прикладом показала, чим насправді повинен керуватись лікар, щоранку приходячи на роботу, а також, як здоровий спосіб життя допомагає залишатися сильним та сповненим енергії до 90 років.

Оскільки майже кожному українцю знайома ситуація, коли байдужість, непрофесійність або бажання наживи лікаря стають причиною неможливості швидко і якісно вирішити проблеми зі здоров’ям, ми вирішили нагадати, як Микола Амосов визначив головну проблему медиків.

Що писав Амосов:

«Відповідально заявляю: понад 70% ліків даремно приписуються, а лікарі просто осліплені вірою у могутність таблеток. Бійтеся потрапити в полон до лікарів, оскільки увага будь-якого лікаря спрямована на хворобу, але аж ніяк не на здоров'я.

Лікарі не- знають причин захворювання - а отже, не знають, як і чим лікувати - але ревно "лікують" людей !!!

Потрібно переглянути ідеологію сучасної медицини. Її кредо: «Людина слабка», «Немає здорових, всі хворі», «Лікувати, і якомога більше ліків».Як насслідок у кожній історії хвороби бачиш десятки медикаментів, замість двох-трьох, але які влучають точно в ціль. Це ознака не високого розуму, а низької кваліфікації. Наші лікарі не вірять в природу і не знають профілактики. А також, звичайно, не володіють психотерапією. Втім, для казенного служаки це й не потрібно. «Солдат спить, а служба проходить».

На жаль, звичні стереотипи стійкі. Змінити філософію важко. Це можливо тільки тоді, коли лікар буде зацікавлений в тому, щоб не тільки лікувати, а й виліковувати. Тобто, робота для сімейного лікаря, який зустріне свого пацієнта і завтра, і через рік, і щиро бажає, аби його пацієнт був здоровий, щоб не соромно було дивитися в очі. З тієї ж причини плата за лікування об'єктивно корисна, хоча й принижує чесного лікаря.

Кожен лікар повинен знати про могутність здорового режиму життя і вміти про нього розповісти хворому, хоча б на додаток до ліків. Для багатьох це є життєво необхідним, а загроза смерті суттєво вплине - пацієнт більше піклуватиметься про себе. Хоча б на деякий час».