загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Скільки років трудового стажу Ви маєте?
Чому жодні інші літні люди не дратують нас так сильно, як наші рідні?
Чому жодні інші літні люди не дратують нас так сильно, як наші рідні? Чи помічали ви, що жодні інші літні люди не дратують нас так сильно, як наші родичі? Це тому, що всі люди похилого віку — це просто люди похилого віку. Далi>>
Маріуполь без прикрас. 77-річна пенсіонерка, яка не покидала місто, розповіла про життя людей
Маріуполь без прикрас. 77-річна пенсіонерка, яка не покидала місто, розповіла про життя людей Поки росіяни намагаються приховати правду про життя у “звільненому” Маріуполі, люди в місті змушені виживати без нормальної їжі, води та даху над головою. Далi>>
86-річна пенсіонерка з Чернівців: Дуже рада, що я ще потрібна людям
86-річна пенсіонерка з Чернівців: Дуже рада, що я ще потрібна людям Домніка Балабойко – справжня берегиня Чернівецького міського палацу дітей та юнацтва, в якому працює понад 23 роки Далi>>
"Коли перед тобою стоїть п'ять-шість людей з автоматами, що ти можеш сказати?". Історія маріупольця, який жив в окупації
"Коли перед тобою стоїть п'ять-шість людей з автоматами, що ти можеш сказати?". Історія маріупольця, який жив в окупації Микола прожив зі своєю родиною — дружиною та двома дітьми — 24 дні у підвалі в Маріуполі без води, їжі та світла. Як розповів чоловік Суспільному, там не було ніяких умов, тільки земля, труби та щурі. Повна ізольованість та дезінформація. Російські військові залякували та казали, що України вже немає. Далi>>
Пенсіонери з Тернополя їздили на конях
Пенсіонери з Тернополя їздили на конях У Тернополі для пенсіонерів організували заняття з верхової їзди. У ньому взяли участь відвідувачі територіального центру. Далi>>
ЗМІ розповіли, як сільська дівчина стала "психологом" для пенсіонерів з полтавської глибинки
ЗМІ розповіли, як сільська дівчина стала "психологом" для пенсіонерів з полтавської глибинки 21-річна Наталія Курова з села Їздецьке, що на Великописарівщині, особистим прикладом довела, що робити добрі справи може абсолютно кожна людина. Навіть коли сама сидить без роботи і без джерела існування. І навіть коли у самої – безліч обов’язків по господарству. Далi>>
Прокидалася з думкою, що не хоче жити: історія жінки, яка врятувалася із Сєвєродонецька
Прокидалася з думкою, що не хоче жити: історія жінки, яка врятувалася із Сєвєродонецька Колишня вчителька, пенсіонерка Віра Яківна зуміла вижити в охопленому війною Сєвєродонецьку. Коли значна частина міста вже була зруйнована, а обстріли тривали з ранку до вечора їй вдалося вибратися. Далi>>
Як у Кропивницькому живуть пенсіонери, які залишись без допомоги рідних
Як у Кропивницькому живуть пенсіонери, які залишись без допомоги рідних Геріатричне відділення обласного психоневрологічного диспансеру у Кропивницькому стало домівкою для 75 пенсіонерів. Вони на старість залишилися без допомоги рідних. Історії пенсіонерів, яким нині допомагає держава, читайте далі. Далi>>
Залишилися без будинку: подружжя пенсіонерів з Количівки три місяці живуть у лазні
Залишилися без будинку: подружжя пенсіонерів з Количівки три місяці живуть у лазні Шість квадратних метрів у лазні та гараж замість кухні. Це все, що залишилось у родини Дуків після обстрілу будинку в Количівці. Від нього залишився один фундамент. Родина нікуди не виїжджала, а обстріли пересиджували у погребі місцевого фермера. Чому не виїхали, як облаштовували лазню і де планують жити — далі у матеріалі. Далi>>
Як живуть за 30 км від Луцька
Як живуть за 30 км від Луцька Від Луцька до села Конопелька Ківерцівської громади – всього 30 кілометрів. Але тут немає ні магазину, ні церкви, ні школи, ні ФАПу, ні інтернету. Навколо – лише ліси. Далi>>
Пенсіонерка фотографувала двері в під'їзді: дізналися причину
Пенсіонерка фотографувала двері в під'їзді: дізналися причину Жінка у дощовому плащі і рукавичках фотографувала двері квартир. Далi>>
Залишилася тільки пiч
Залишилася тільки пiч На узбіччі, дорогою до Слободи-Кухарської, що на Київщині, розкидані обпалені кістки російського солдата. Люди, які проїжджають повз, їх не помічають. Далi>>
Три місяці не була вдома! Історія пенсіонерки з Харкова, яка живе в тернопільській школі
Три місяці не була вдома! Історія пенсіонерки з Харкова, яка живе в тернопільській школі 71-річна Ніна Лукінічна багато років працювала адміністраторкою у відомому готелі «Харків» (колишній «Інтернаціональ»). Далi>>
Обкрадені пенсіонери: історія подружжя, яке тікало з окупації 10 км в гумових чоботях, а тепер рятує село
Обкрадені пенсіонери: історія подружжя, яке тікало з окупації 10 км в гумових чоботях, а тепер рятує село Міста та села на Київщині вже понад місяць, як звільнені від окупантів. Однак щодня світ чує історії родин, які втратили дім, рідних, покинули домівку і поїхали світ-заочі, аби врятувати життя. Далi>>
Пенсіонер з Чернігова: "Ми ще потанцюємо в парку"
Пенсіонер з Чернігова: "Ми ще потанцюємо в парку" У зруйнованому війною Чернігові садівник зі стажем Олександр Ведула готує розсаду і чекає відкриття танцювального сезону в міському парку. Далi>>
Не веди мене, мамо, в підвал
Не веди мене, мамо, в підвал - Не веди мене, мамо, в підвал. - Бо там темно і зимно в ніжки… - І поки не лунає сигнал, можна, я ще у ліжку, трішки подрімаю. Далi>>
“Будинки та стіни лікують. Навіть якщо стін уже немає. Місце все одно залишається”
“Будинки та стіни лікують. Навіть якщо стін уже немає. Місце все одно залишається” Вчора розмовляла з жінкою, яка дивом вирвалася з Ірпеня. Розмова вийшла емоційно складною, надірваною. Кілька разів переривалися, щоб зібратися, випити води, цокаючи зубами по краю склянки, перевести подих. Далi>>
До одруження були знайомі 9 днів: подружжя з Волині прожило у шлюбі 70 літ
 До одруження були знайомі 9 днів: подружжя з Волині прожило у шлюбі 70 літ Доля звела Євгенію Тимофіївну і Степана Корнійовича Шевчуків з Лаврова Луцького району випадково. І вже через дев’ять днів чоловік запропонував дівчині руку і серце. Так розпочалась їхня історія кохання, яка триває уже більше 70 років. Далi>>
Історія про найголовнішу людину в житті кожного
Історія про найголовнішу людину в житті кожного «У бабусі була сестра, тітка Шура, котру в сім’ї не схвалювали. Знаєте за що? Далi>>
Волинянка поділилась секретами довголіття
Волинянка поділилась секретами довголіття 99-річна жителька села Купичів Ковельського району Ганна Патріарх сама доглядає господарство, танцює, співає та пише вірші, частина з яких є автобіографічними. Далi>>
Як розумні люди поводяться з людьми, які їм не подобаються
Як розумні люди поводяться з людьми, які їм не подобаються В ідеальному світі всі люди, з якими нам доведеться спілкуватися, будуть добрими, уважними, розумними, щедрими. Їм подобаються наші жарти, а нам їх. Ми будемо жити в прекрасному середовищі, де ніхто ніколи не буває засмучений, ніхто не лаятиметься і зводитиме наклепи на інших. Далi>>
«Випадкових зустрічей не буває» – історія про те, як проста людська доброта врятувала життя
«Випадкових зустрічей не буває» – історія про те, як проста людська доброта врятувала життя Вона стояла біля магазину, де юрмилися люди і крадькома витирала сльози. У вітрині блищали блискучими червоними боками гранати. Дуже стиглі та красиві. Далi>>
“Зустрілися дві самотності” – історія, яка зворушить вас до глибини душі
“Зустрілися дві самотності” – історія, яка зворушить вас до глибини душі З тіткою Женею мама познайомилася по інтернету, років три-чотири тому. Вони посварилися під одним постом із кулінарним рецептом. Далi>>
Якби було таке можливо, і я зустріла себе, але ще дитиною, я б собі сказала:
Якби було таке можливо, і я зустріла себе, але ще дитиною, я б собі сказала: Якби було таке можливо, і я зустріла себе, але ще дитиною, я б собі сказала, що багато разів у житті, дівчинко, тобі доведеться плакати, і багато разів від щастя — і це життя. Далi>>
Перейти до сторінки: